Серце людини: храм Бога чи оселя диявола?

Уже кілька століть поспіль ця книжечка, написана у Франції у кращих святоотцівських традиціях, допомагає християнам віднайти істинне розуміння перебування з Богом та ефективно боротися з гріхом. Кожен з нас чув, що “святе місце пустим не буває”, але не кожен знає, що наші предки говорили це саме про людське серце, бо з нього походить усе добре чи погане, бо там осередок духовного життя. Тому серце людини може бути або сповнене Духа Святого, тобто бути оселею Божою, або духа нечистого, тобто бути оселею диявола. Як це відбувається? Які наслідки цього? Як не обманутися? Як очистити своє серце і зробити його оселею Божою і віднайти спасіння? – на ці та інші запитання ви знайдете відповіді на сторінках цієї книги.

Зміст

Передмова 

ПЕРША ІЛЮСТРАЦІЯ: Внутрішній образ людини, яка служить гріхові й дозволила дияволу панувати над собою

ДРУГА ІЛЮСТРАЦІЯ: Внутрішній образ грішника, який починає каятися й ухилятися від гріха 

ТРЕТЯ ІЛЮСТРАЦІЯ: Внутрішній образ грішника. який вірить у Христа Ісуса й у Святе Євангеліє, – і його серце є наповнене Святим Духом 

ЧЕТВЕРТА ІЛЮСТРАЦІЯ: Образ внутрішнього стану людини, яка через заслуги Ісуса Христа поєдналася з Богом і нічого вже більше не знає, крім одного розп’ятого і воскреслого Спасителя 

П’ЯТА ІЛЮСТРАЦІЯ: Внутрішній стан побожної людини, її серце – це храм Бога Живого. У ньому перебуває Пресвята Тройця 

ШОСТА ІЛЮСТРАЦІЯ: Стан серця людини, віра якої байдужіє і яка знову починає любити світ 

СЬОМА ІЛЮСТРАЦІЯ: Стан серця людини, яка після свого навернення знову піддається спокусі гріха і дозволяє дияволу поневолити себе 

ВОСЬМА ІЛЮСТРАЦІЯ: Смерть грішника і відплата за гріх 

ДЕВ’ЯТА ІЛЮСТРАЦІЯ: Внутрішній стан християнської людини, яка в боротьбі з гріхом встояла у побожному житті аж до години смерті 

ДЕСЯТА ІЛЮСТРАЦІЯ: Смерть віруючої людини