Ліки для душі.

 Святі отці – мирянам.

 Судження ближніх.

  Наклеп – це дивна ненависть, делікатна, але погана недуга. Це прихована невідчутна п’явка, що ссе і знищує кров любові (св. Іван Ліствичник).

 

Якщо б кожний міг бачити свої власні помилки без заслони самолюбства, то він у цьому житті про ніщо інше не журився б, лише про покуту за свої гріхи, хоч би він жив і сто років.

(св. Іван Ліствичник).

 

Судити інших – це безсоромне привласнення Божих прав. Засуджувати інших – це руйнувати власну душу…

Не осуджуй, хоч би ти бачив власними очима, бо вони часто обманюють.(Іван Ліствичник).

 

Треба нам зважати і на те, що не так, як ми судимо, судитиме Бог у той день, бо відрізняється суд Божий від людського. (св. Теодор Студит).

 

Коли судимо інших, то розбираємо все дуже докладно, а коли судимо себе, то заплющуємо очі. (св. Іван Золотоустий).

 

Нікого ніколи не потрібно осуджувати і судити, також і хвалити не потрібно, тому що не знаємо, що в кого в серці приховано, і часто бездумно називаємо того злим, хто є всередині добрий, і того добрим, хто всередині злий, і так суддями несправедливими буваємо.

(свт. Тихон Задонський).

 

Не прихиляй вухо, щоб чути зло про ближнього; будь другом людей і надбаєш життя.

(прп. Антоній Великий).

 

Не люби чути про чужі падіння, щоб про твій гріх не дізнались інші. Непотрібно довіряти тим, хто злословить, тому що часто наклеп буває через заздрість (прп. Єфрем Сирін).

 

Якщо в розмові ухиляєшся осуду, зміни розмову на корисну бесіду.

(прп. Варсонофій Великий і Іван).

 

Якщо перед тобою брат буде обмовляти брата, то не скажи і ти: так, саме так; але або мовчи, або скажи : «Брате! Я сам грішний – будучи в числі засуджених, ніяк не можу засуджувати іншого». Так спасеш і себе, і душу того, хто говорить з тобою, від засудження.

(невідомий старець).

 

Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судите, таким судитимуть і вас, якою мірою міряєте, такою й відміряється й вам (Мф. 7,1).

 

Бо хто з людей знає, що є в людині, крім духа людського, який живе в ній? (1 Кор. 2,11).

 

Небезпечна, браття, спокуса – розважати про недоліки та гріхи інших людей і тішити себе думкою, що ми не такі, як вони. Істинно, це значить втішати самих себе. Глумлячись над недоліками ближніх, ми порушуємо заповідь любові до ближніх, ображаємо Бога, Який їх милує, оскверняємо наш розум нечистими уявленнями, піддаємося небезпеці бути суддями невинних і навіть майбутніх святих … (свт. Філарет).

 

В житті, в тому числі і в подружньому, людей, наприклад, можна поділити на дві категорії. Одна категорія подібна до мухи. Муха має таку властивість: завжди сідає на все нечисте, пролітає біля пахучих квітів. Так ось категорія людей, подібна на мух, навчилася думати і шукати тільки зле, не знаючи і не шукаючи ніякого добра. Друга категорія людей подібна на бджолу. Особливість бджоли: знаходити все красиве і солодке, минаючи нечисте. Такі люди мають добрі помисли, бачать добре і думають тільки про добре. Я всім, хто звик звинувачувати інших, в тому числі і подружжя, пропоную вибрати, до якої категорії вони хочуть належати (старець Паїсій Святогорець).

 

 

  Чому ми осуджуємо інших?

  Деякі гріху осудження піддаються через звичку, інші через пам’ятання зла, інші від заздрості і ненависті, а в більшій мірі піддаємося ми гріхові цьому від самооцінки та від чуття переваги над іншими; незважаючи на велику свою невиправність і гріховність, нам все-таки здається, що ми кращі від інших (прп. Амвросій Оптинський).

 

Отже, кожен з нас дасть за себе відповідь Богові.

 

Не будемо ж більш судити один одного, а краще думайте про те, щоб не давати братові приводу до спотикання або спокуси (Рим. 14, 12-13).

 

Чому люди ворогують?

  Любов між друзями руйнується, якщо заздриш, або робишся предметом заздрості, якщо спричиняєш або терпиш втрати, якщо обезчещуєш, або терпиш від безчестя, і насамкінець, якщо породжуєш і тримаєш підозрілі думки на брата. Не будь самоугодником, не будеш і братоненависником (прп. Максим Ісповідник).

  

Чи варто вам викривати інших?

Нікому не виставляй напоказ будь – яких недоліків ні з якої причини.

 

Не докоряй брату своєму, хоча б ти бачив його порушником всіх заповідей, бо і сам потрапиш в руки своїх ворогів (прп. Антоній Великий)

 

Одного разу братія запитали преподобного Пимена Великого: «Отче, чи варто, побачивши гріхи брата, замовчувати і покривати їх?» – «Потрібно, – відповів приподобний Пимен. – якщо покриєш гріх брата, то і Бог покриє твій гріх». – «Але яку відповідь ти даси Богу, якщо, бачивши того, хто згрішив, і не викрив його?» – знов запитали преподобного. І відповів він їм: « Я скажу: «Господи! Ти наказав найперше дістати колоду із свого ока, а потім дістати скалку із ока брата – я виконав повеління Твоє» (свт. Ігнатій Брянчанінов).

 

Інших вчити легко, як каміння з дзвіниці кидати; але щоб навчити інших правильно чинити – це те саме, що каміння на дзвіницю носити (прп. Серафим Саровський).

 

Як прощати образи?

Благі справи записуй на міді, а образи – на воді (св. Ісидор Пелусіотський).

 

Чому ти ненавидиш людину, яка тебе образила? Не вона образила тебе, а диявол; виявляй ненависть до хвороби, а не до хворого (мати Синклітикія).

 

Якщо по-людськи важко прощати образи, то по-християнськи значно важче не прощати їх (арх. Філарет Чернігівський).

 

Ваш ворог не вартий прощення! Але хіба Ісус не вартий того, щоб ви з любові до Нього простили ближнього, який вас образив (прот. І. Толмачов).

 

Якщо ти мстиш ближньому за образу, то не мстить йому Бог; коли ти прощаєш, то Бог або виправить його, або твої гріхи прощаються (св. Іван Золотоустий).

 

Бережіть один одного, і збереже вас Господь (св. Антоній Великий).

 

Даремні молитви та подвиги людини, яка носить в серці злобу на ближнього і бажає помсти (авва Ісая).

 

Може, хтось зранив твою славу? Тоді споглядай на славу, що чекає тебе в небі за твою терпеливість! Зробили тобі кривду? Дивися на небесні багатства і скарб, що його ти собі готуєш добрими ділами! Тебе прогнали з батьківщини? Але небесний Єрусалим є для тебе батьківщиною (св. Василь Великий).

 

Хто повірив Богові й охристився, нехай відразу приготовляється до спокус аж до смерті, навіть від найближчих людей. Бо хто так не зробить, легко захитається, як тільки настане хвилина випробування (св. Василь Великий).

 

Душа, що терпить, близька до Бога (св. Григорій Богослов).

 

 

Духовні настанови схиігумена Сави старця Псково – Печерського.

Не ображайся на ближніх. 

Не ображайся на ближніх, натрапляючи замість любови на холодність з їхньої сторони, інакше образиться на нас Дух Божий, а це велика біда.

 

Щоб не було образ:

 

1. Не шукай друзів на землі, але май і набувай другом Господа та святих на чолі з Матінкою Божою.

 

2. Якщо трапиться друг, дякуй Господу, Який дав тобі його, але сам втішайся не ним, а Господом, щоби відчуття самотності не щезало в тебе, і ти будеш не самотнім, але буде з тобою Господь.

 

3. Господа ні на кого не міняй і серце не розділюй, а віддай його цілим Господу, і ближнього люби не самостійно, заради його хорошості, і не егоїстично, заради своєї утіхи, але заради Господа як Його чадо, люби у світлі любові Божої, як любиш Пасху чисто і світло.

 

4. Старайся всім служити знову ж таки в ім’я Боже, а не з поваги та симпатії один до одного, по можливості люби всіх однаково, по- братерськи, але взаємної любові не чекай і не втішайся нею, якщо вона буде, щоб серце не втратило любові до Бога і не проміняло небесної радості з Господом на ревниву муку та досаду з людиною.

 

5.Спілкуючись з людьми, пам’ятай, що всі люди немічні і можуть несправедливо образити тебе, не бентежся, цим не спокушайся; зло припиши дияволу, а образу вважай покаранням Божим тобі за якісь гріхи, особливо за гордість та самооцінювання, та зовсім не вважай себе кращим за кривдника: він не при чому, простий передавач волі Божої.

 

6. Якщо ти на когось образився, то знай, що ти гордий, любиш себе, а не Бога та ближніх, і забув про свої гріхи і про те, що потрібно смирення і терпіння. Кайся в усьому цьому і не докоряй собі. Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать.

 

7. Скажеш: все це тяжко виконати. Але з Божою поміччю можливо, а головне станеш другом Господа і втішаючись цим, станеш і сам почуватись обтяженим навіть чистою дружбою, тому що все Боже невимовно солодке, а людське обтяжливе і смердюче.

 

 

Отже, не сумуй, всіх люби і від усіх біжи, дружби не шукай, бійся її, як вогню поїдаючого. Всім служи, але нагороди не шукай не від них а від Господа. Ти Йому даси пя’так, а Він тобі у відповідь золотий. Шлях до любови Божої - чиста молитва зручна коротенька Ісусова, мовчання, стриманість у всьому, духовне читання та часте говіння (піст).

 

Слідкуй за язиком і не розглядай життя оточуючих і не осуджуй, але за всіх молись. Бережи душу від суєти.

 

Шукай перш за все царства Божого, і все додасться тобі. Возлюби Господа, отримаєш небо.

 

Пам’ятка.

Мовчи - і збережеш душу від багатьох гріхів.

 

Молись про душу безперервно і уникнеш багатьох напастей.

 

Терпи скорботи з подякою, цим очищуються гріхи.

 

Перебувай в своєму куточку, як у келії, але влаштуй келію в своєму серці і в ній перебувай в молитві - будеш щасливим.

 

Проводь кожен день, як останній в житті, і не будеш сумувати.

 

Не розглядай свої помисли, навіть і добрі, які не відносяться до діла: це ворог відволікає кожного від молитви.

 

Ні до кого і ні до чого не прив’язуйся, інакше втратиш Бога і небо. Люби Бога, і Він спасе тебе.

  ***

 Я - Світло, а ви не бачите Мене;

 Я - Путь, а ви не йдете за Мною;

 Я - Істина, а ви не вірите Мені;

 Я - Життя, а ви не шукаєте Мене;

 Я - Учитель, а ви не слухаєте Мене;

 Я - Господь, а ви не підкоряєтесь Мені;

 Я - Ваш Бог, а ви не молитесь Мені;

 Я - ваш Друг, а ви не любите Мене;

 Якщо ви нещасні, то не звинувачуйте Мене. Амінь.

 ***

  Молитва: Владико Чоловіколюбче, Царю віків і Подавче добра, Який зруйнував мури ворожнечі та спокій подав людському родові! Даруй і нині мир рабам Твоїм (імена); вкоріни в них страх Твій і утверди любов один до одного; згаси всякий розбрат, відверни всі спокуси незгоди. Бо Ти є наш мир, і ми Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.