Четверта заповідь

Миколай Сербський (святитель)
Миколай Сербський (святитель)

“Шість днів працюй і виконуй [у них] усякі справи твої, а день сьомий – субота Господу, Богу твоєму...” (Вих. 20, 9-10)

 

Це означає:

Шість днів творив Творець, а на сьомий день відпочивав від роботи Своєї. Шість днів – тимчасові, суєтні і недовговічні, а сьомий – вічний, мирний і довговічний. Створенням світу Господь Бог увійшов до часу, але не вийшов із вічності. “Тайна ця велика...” (Еф. 5, 32) і про неї варто більше думати, ніж говорити, бо вона доступна не кожному, а лише Божим обранцям.

Обранці Божі, перебуваючи тілом у часі, духом своїм підіймаються до вершини світу, де вічний мир і блаженство.

А ти, брате, працюй і відпочивай. Працюй, бо й Господь Бог працював; відпочивай, бо й Господь відпочивав. А праця твоя нехай буде творчою, бо ти дитина Творця. Не руйнуй, а твори!

Вважай свою працю співпрацею з Богом. Так ти не почнеш творити зло, а творитимеш лише добро. Перед тим, як щось зробити, подумай, чи Господь робив би це, бо переважно все творить Господь, а ми лише допомагаємо Йому.

Усі створіння Божі працюють безперестанно. Нехай це додасть тобі сил у твоїй праці. Вставши рано-вранці, поглянь: сонце вже багато зробило, і не лише сонце, але і вода, і повітря, і рослини, і тварини. Твоє неробство буде образою для світу і гріхом перед Богом.

Твоє серце і легені працюють день і ніч. Чому б не потрудитися і твоїм рукам? І нирки твої працюють день і ніч. Чому б не попрацювати і твоєму мозку?

Зірки безперестанно мчать просторами вселенної, швидше, ніж кінь у галопі. То чому ти вдаєшся до неробства та ліні?

Є притча про багатство.

В одному місті жив багатий купець, і було в нього три сини. Торговець він був хороший, спритний і зумів нажити величезний статок. Коли його запитували, навіщо йому таке багатство і стільки клопоту, він відповідав: “Я працюю, не покладаючи рук, намагаючись забезпечити синів, щоб вони не страждали”. Чуючи це, сини його розлінилися і взагалі перестали працювати, а після смерті батька почали витрачати накопичене батьком багатство. Захотілося батькові з того світу прийти подивитися, як його сини живуть без проблем і турбот. Господь Бог відпустив його, він зійшов у рідне місто і підійшов до свого дому.

Але коли він постукав у ворота, відкрив йому якийсь незнайомець. Запитав купець про своїх синів і почув у відповідь, що сини його на каторзі. Неробство довело їх до сварки, а сварка призвела до підпалу будинку та вбивства.

– На жаль, – зітхнув збожеволілий від горя батько, – я хотів створити рай для своїх дітей, але сам підготував для них пекло.

І почав нещасний батько ходити містом і навчати всіх батьків:

– Не будьте такими безумцями, яким був я. Через безмежну любов до своїх дітей я сам штовхнув їх у пекельну геєну. Не залишайте дітям, браття, ніякого майна. Навчіть їх працювати, і це залиште їм у спадок. Усе інше багатство роздайте жебракам перед своєю смертю.

 Воістину, немає нічого небезпечнішого і згубнішого для душі, ніж отримати в спадок велике багатство. Будьте певні, що багатому спадку більше радіє диявол, ніж ангел, бо нічим іншим диявол так легко і швидко не псує людей, як великим спадком.

Тому, брате, і ти трудися і навчи своїх дітей працювати. А коли працюєш, не шукай у праці лише прибуток, користь та успіх. Краще знайди у своїй роботі красу і насолоду, яку дарує сама праця.

За один стілець, який змайструє столяр, він може отримати десять динаріїв, чи п’ятдесят, чи сто. Але краса виробу і насолода від роботи, яку відчуває майстер, натхненно стругаючи, склеюючи та поліруючи дерево, не окуповується нічим. Ця насолода нагадує те вище задоволення, яке відчув Господь під час створення світу, коли Він натхненно “стругав, склеював і полірував” його. Весь Божий світ міг би мати свою певну ціну і міг би окупитися, проте його краса і насолода Творця під час створення світу не має ціни.

Знай, що ти принижуєш свою працю, якщо думаєш лише про матеріальну вигоду від неї. Знай, що така праця не дається людині, не вдасться їй, не принесе їй очікуваного прибутку. І дерево гніватиметься на тебе і чинитиме опір тобі, якщо будеш працювати над ним не з любові, а заради прибутку. І земля тебе зненавидить, якщо ти ореш її, не думаючи про її красу, а лише про свій прибуток із неї. Залізо почне тебе спалювати, вода втопить, камінь роздавить, якщо ти дивишся на них не з любов’ю, а в усьому бачиш лише свої дукати і динарії.

Трудися безкорисливо, як соловей безкорисливо виспівує свої пісні. І Господь Бог піде попереду тебе у Своїй праці, а ти – за Ним. Якщо ж пробіжиш повз Бога і поспішиш уперед, залишивши Бога за спиною, твоя праця принесе тобі прокляття, а не благословення.

А на сьомий день відпочивай.

Як відпочивати? Пам’ятай: відпочинок може бути лише поряд із Богом і в Бозі. На цьому світі ніде більше істинного відпочинку не знайти, бо цей світ вирує, наче вир.

Присвяти сьомий день повністю Богу, і тоді воістину відпочинеш і сповнишся нових сил.

Весь сьомий день думай про Бога, говори про Бога, читай про Бога, слухай про Бога і молися Богу. Так ти воістину відпочинеш і сповнишся нових сил.

Є притча про працю в недільний день.

Один чоловік не дотримувався заповіді Божої про святкування недільного дня і продовжував суботню працю і в неділю. Коли все село відпочивало, він до сьомого поту працював на полі зі своїми волами, яким теж не давав відпочити. Проте наступного тижня в середу він знесилів, ослабли і його воли; і коли все село вийшло на поле, він залишився вдома, втомлений, похмурий і зневірений.

Тому, браття, не уподібнюйтеся до цього чоловіка, щоб не втратити сили, здоров’я та душу. Але шість днів працюйте, як соратники Господа, з любов’ю, насолодою і благоговінням, а сьомий день повністю присвятіть Господу Богу. Я на власному досвіді переконався, що правильне проведення неділі людину надихає, оновлює і робить щасливою.

 

Миколай Сербський (святитель) Пояснення десяти заповідей, даних Мойсеєві. - Львів: Видавець Бадікова Н.О., 2014