Сповідь – це святе таїнство, в якому християнин, що відверто визнає свої гріхи перед Господом в присутності священика і виявляє тверду волю покаятися (тобто перемінитися: слово «покаяння» в перекладі з грецької означає переміна), отримує відпущення гріхів видимо від священика, а невидимо – від самого Господа Ісуса Христа. Святі Отці таїнство покаяння називають другим хрещенням.

Гріх – це гріховні справи, дії, учинки, слова, думки, почуття, які противні заповідям Божим, християнському моральному закону; та причини гріховних справ – пристрасті і гріховні навички людської душі, які противні задуму Божому про людину, які псують досконалість людської природи, створеної за Божою подобою. В гріхах людина втрачає благодать Духа Святого. Грішна душа хворіє і перебуває у смерті. Людина втрачає бажання і можливість спілкуватися з Богом і служити Йому. Гріх звернений проти Бога і проти ближнього водночас.

Головні гріхи та чесноти

1. Гордість - Покора.

2. Жадібність - Щедрість.

3. Розпуста - Цнотливість.

4. Заздрість - Зичливість.

5. Зажерливість - Поміркованість.

6. Гнів -Лагідність.

7. Лінощі - Працьовитість.

Святі Отці про покаяння

Тому, хто ще живе у цьому світі, ніколи не пізно покаятись.

Свщмч. Кіпріан Карфагенський

Не існує гріха людини, який не могла б обмити Кров Господа Бога Спасителя нашого Ісуса Христа.

Свт. Ігнатій Брянчанінов

Не той сповідує свій гріх, хто сказав: „Нагрішив я", а потім залишається у гріху, а той, хто побачив свій гріх і зненавидів його.

Свт. Василій Великий

Не згадуй про гріхи, які ти колись учинив, щоб вони знову не відновились. Будь певним, що вони тобі простилися в той час, коли ти віддав себе Богові і покаянню, і ніскільки в цьому не сумнівайся.

Прп. Антоній Великий

Не залишай нестертим навіть найменшого гріха, щоб згодом він не привів тебе до більшого зла.

Прп. Марк Подвижник

Над тим, хто істинно кається, сміються безумні. І це для нього є ознакою того, що він догодив Богу.

Прп. Марк Подвижник

Діло покаяння звершується трьома наступними доброчинностями: очищенням думок, постійною молитвою і терпінням скорбот. Хто когось осуджує або принижує, той руйнує своє покаяння.

Прп. Марк Подвижник

Бог дав людині владу через покаяння змінюватись і через це ставати цілковито новою.

Прп. Ісая Отшельник

Не будемо зневірюватися у своєму спасінні. Згрішили - покаємось. Тисячократно нагрішили? Тисячократно припадемо до Бога і принесемо покаяння. Бог радіє за всяке добре діло, особливо за душу, що кається, бо Весь схиляється до неї.

Св. Єфрем Сирин

Через покаяння земля стала небом, тому що наповнилась святими - цими земними ангелами. Якби не було покаяння - давно б загинув рід людський.

Св. Єфрем Сирин

Якщо ти і грішник, то Бог не погордує прийняти твою молитву, коли ти почнеш до Нього взивати.

Св. Єфрем Сирин

Хоча море благодаті і сповнене щедрот, але якщо людина не приносить покаяння, то не отримає милості в день суду.

Св. Єфрем Сирин

Перший шлях покаяння - осуд гріхів. Засуди й ти свої гріхи. Цього достатньо Господу для твого виправдання, оскільки той, хто засудив свої гріхи, не так скоро наміриться знову в них упасти.

Свт. Іоан Золотоустий

Бог не вимагає для покаяння тривалого часу: сказав свій гріх - і ти виправданий, покаявся - і помилуваний. Не час виправдовує, а старанність того, хто кається, знищує гріх.

Свт. Іоан Золотоустий

Не достатньо сказати, що я - грішник, але потрібно згадати про самі гріхи, зокрема про кожний. Покаяння - спасительний і цілющий засіб для будь-якої душевної та тілесної немочі.

Свт. Іоан Золотоустий

Потрібно постійно прислухатися до почуття щирого сповідання (живити це почуття), щоб совість наша якимось чином не обманула себе, подумавши, що достатньо журилась і сповідувалась Богу. Адже Божий суд набагато суворіший за суд нашої совісті. Якщо не будемо належно сповідатися в невільних та невідомих гріхах, то під час нашого відходу ми відчуємо у собі певний страх.

Блаж. Діадох

Хто все відкриває своєму духовному отцю, той чистий, як сонце.

Прп. Феодор Студит

Для вступу до подвигу істинного покаяння необхідні відречення від себе, від своїх бажань і пристрастей.

Свт. Ігнатій Брянчанінов

Потрібно щодня подумки сповідати Господу свої гріхи, і взагалі будь-яку молитву робити покаянною.

Свт. Феофан Затворник

Покаяння лише тоді істинне, коли після нього будеш намагатися жити гідно. А без цього, якщо каєшся лише для того, щоб поговорити про гріхи, а живеш по-старому, воно малодієве.

Прп. Йосиф Оптинський

Покаяння лише тоді є істинним, коли людина, відчувши свої гріхи, якими прогнівила свого Творця, залишає гріховні дії, шкодує, що вчинила їх, кається і благодаттю Христовою через священнослужителя Церкви отримує прощення. А коли вона не залишає гріхи, навіть якщо й кається, то це є не покаянням, а навіть небезпечною, надмірною і нерозумною надією на благість Божу. Це так само як і відчай осуджується Богом.

Прп. Макарій Оптинський

Все людство можна поділити на дві частини: фарисеїв і митарів. Перші гинуть - інші спасаються. Бережіть це усвідомлення своєї гріховності. Це - найцінніше перед Богом. Що спасло митаря? Звичайно, це усвідомлення своєї гріховності: "Боже, милостивим будь до мене, грішного!" Ось ця молитва, яка пройшла вже майже два тисячоліття. Але дивіться, митар визнає себе грішним, і водночас сподівається на милість Божу. Без надії не можна спастися... Господь сказав: "Я прийшов прикликати не праведників, але грішників" (Мф. 9.13).

Прп. Варсонофій Оптинський

Ви знаєте, яка у диявола тактика? Вам це потрібно знати. Він, знаючи, що будь-яка людина має більш або менш важкий гріх, намагається, щоб вона в ньому не покаялася. З цією метою він всіляко старається зменшити ступінь важкості гріха, навіюючи такі думки: "Це неважко, Бог тобі це простить", тощо. Він навіть внушає, щоб людина забула про цей гріх. Але коли цій людині якимось чином перед своїм духівником вдається покаятись у цьому гріху, то диявол всіляко збільшує важкість гріха, переконуючи, що цей гріх настільки великий, що Бог навіть ніколи не простить. І намагається довести людину до відчаю та розпачу. Бачите, який хитрий ворог? Він чудово знає, що шляхом сповіді змиваються усі гріхи, тому і намагається не допустити людину до сповіді, а якщо вона сповідається, то ворог всіляко її бентежить.

Прп. Варсонофій Оптинський

Щоденно перед сном потрібно згадувати свої гріхи, які ти вчинив протягом дня і каятися в них перед Господом. Май постійне покаяльне почуття, май смирення. Терпи все, що тобі посилає Господь, і Він, Милосердний, прийме твоє покаяння і помилує тебе.

Прп. Никон Оптинський

До нас, духівників, приходять люди, які хворі душею, каятися у своїх гріхах, але не хочуть з ними розлучитися. Особливо не хочуть розлучитися з якимось своїм найулюбленішим гріхом. Це небажання залишити гріх, ця таємна любов до гріха і призводить до того, що у людини не виходить щире покаяння, а тому і не відбувається зцілення душі. Якою людина була до сповіді, такою залишається під час сповіді, такою продовжує бути і після сповіді. Такого не має бути.

Прп. Никон Оптинський

Деякі з християн від свого невір'я зовсім не каються, а деякі, хоча й каються для порядку та звичаю, та потім без страху тяжко грішать, маючи, нерозумні, надію на те, що Господь благий, а інші, пам'ятаючи про те, що Господь правосудний, не перестають грішити через відчай, не сподіваючись отримати прощення. Виправляючи і тих і інших, Слово Боже наголошує всім, що Господь є благим до всіх, хто щиро кається і має твердий намір не повертатися до минулого гріховного життя. Адже немає гріха, який перемагає людинолюбність Бога. Навпаки, Господь є правосудним як до тих, хто через невір'я і недбалість не хоче каятись, так і до тих, хто іноді приносить покаяння для порядку та звичаю, але потім знову без остраху тяжко грішить, маючи нерозумну надію на те, що Господь благий. Існують і такі християни, які приносять покаяння, але не все розповідають на сповіді і деякі гріхи, соромлячись, приховують. Такі, за словами апостола, негідно причащаються Святих Таїн і за недостойне причастя отримують різні немочі, хвороби, а чимало з них і вмирає.

Прп. Амвросій Оптинський

Чи робимо ми так, як святий Давид, коли буваємо покарані Богом за наші гріхи бідами чи хворобами? Святий Давид, згрішивши, каявся, сповідався перед Богом і дякував Господу за те, що Він його, грішного, не віддав на смерть, а залишив для покаяння та виправлення. Ні, ми, маловірні і малодушні, не наслідуємо святого Давида, а, будучи покараними за наші гріхи, нарікаємо на Бога та людей, звинувачуємо всіх і все, замість того, щоб змиритися і принести щире покаяння за своє гріховне життя і намагатися виправитися або хоча б не нарікати і не звинувачувати інших, а усвідомити, що терпимо хворобу або біди достойно і справедливо. Через таке смиренне усвідомлення і покаяння, з непохитною рішучістю не повертатися до минулого, ми можемо отримати від Господа помилування і в цьому, і в майбутньому житті.

Прп. Амвросій Оптинський

Найприємніше Богу бачити грішника, який кається, ніж людину, яка не грішить, але собою пишається. Краще, нагрішивши, покаятися, ніж не грішачи, пишатися цим. Фарисей стримався від гріха, але за пиху та осуд митаря був позбавлений перед Богом своєї праведності, а митар, який багато нагрішив, через смиренне усвідомлення своєї гріховності та зневагу від фарисея отримав не лише прощення гріхів, але й перевищив виправдання фарисея. Іди і ти цим шляхом смирення митаря. Це найбезпечніший шлях.

Прп. Амвросій Оптинський

Нам не потрібно впадати у відчай, якщо ми не такі, якими маємо бути. Погано, людино, що ти нагрішила. Але навіщо ти через свій нерозум ображаєш Бога і вважаєш Його слабким? Невже не може спасти твоєї душі Той, Хто заради тебе створив світ, який ти бачиш? Якщо ж ти вважаєш, що це, як і Його милість, сприятиме твоєму більшому осуду, то покайся, і Він прийме твоє покаяння, як блудного сина та блудниці.

Прп. Петро Дамаскін

Той, хто бажає зробити віру, яка є основою всього благого, дверима тайн Божих та легкою перемогою над ворогами, яка найпотрібніша за будь-яку доброчинність, а також - крилом молитви і вселенням Божим в душі, повинен терпіти всяку спокусу від ворогів та багато різноманітних думок, яких ніхто крім винахідника зла, диявола, не може ні збагнути, ні щось розповісти про них, ні вигадати їх. Але нехай такий не боїться. Адже, якщо він, докладаючи чималі зусилля, переможе свої спокуси і врятує власний розум від підступних думок, які зароджують в серці, то переможе одночасно всі пристрасті. Бо переможцем буде не він, а Христос, Який увійшов у нього через віру.

Прп. Петро Дамаскін

Якщо Бог відкладає Своє покарання, то ти не відкладай свого навернення.

Блаж. Августин

Що корисне для нас, - того хоче Бог, чого хоче Бог, - те корисне для нас.

Свт. Іоан Золотоустий

Християнин, який носить свій хрест зі скорботою, а не радістю, не усвідомлює ще його ціни.

Свт. Іоан Золотоустий

Якщо будеш уважним, то помітиш, що ворожі тенета намазані медом та солодощами. Тому бажаючий посмакувати медом потрапляє в тенета.

Св. Єфрем Сірін

Покаяння - це драбина, по якій ми піднімаємось туди, звідки ми впали.

Св. Єфрем Сірін

Злочинним є не стільки вчинення гріха, як безсоромність після гріха.

Свт. Іоан Золотоустий

Хто ненавидить свої гріхи, той перестане грішити, а хто сповідається в них, той отримує прощення. Людина не може облишити гріховну звичку, якщо не зненавидить її. Неможливо також людині отримати прощення, якщо вона не покається.

 Св. Ісаак Сірін

Мета покаяння - відійти від гріха і більше не впадати в нього.

 Прп. Авва Ісая

Сучасне життя - місце боротьби зі злом.

 Свт. Іоан Золотоустий

Душа може чинити спротив злу, але без Бога вона не зможе перемогти або викорінити його.

 Св. Макарій Великий

Стосовно благодаті знай, що коли ти воістину почнеш вважати себе грішнішим за будь-яку людину, то це буде означати, що ти сприйняв діло благодаті.

 Св. Симеон Новий Богослов

 Осуджуючи, не терплячи інших, ти не дозволяєш Владиці бути поблажливим до твоїх гріхів.

Свт. Іоан Золотоустий

Назад до ЗМІСТУ