Ця ілюстрація характеризує внутрішній стан грішної людини, яку представляє Ісус Христос такими словами: “Коли нечистий дух вийде з людини, то ходить місцями безводними, шукаючи спокою, і, не знаходячи, каже: повернусь у дім свій, звідки вийшов; і, прийшовши, знаходить його виметеним і прибраним. Тоді йде і бере з собою інших сім духів, ще лютіших за себе, і, увійшовши, живуть там, – і буває для людини тієї останнє гіршим за перше” (Лк. 11, 24-26).

Який страшний вигляд! Диявол розсівся на престолі, пануючи й наказуючи серцю, яке перед тим було Божим храмом, місцем перебування Святого Духа. Старі гріхи й огидні потвори знову наповнили серце. Ці паскудні бестії розсілися і живуть, наче у власному домі. А звідки ж це все походить? Це тому, що людина легковажно ставилася до Божої благодаті, нехтувала прощенням своїх гріхів і не пильнувала в молитві, святості й побожному житті. А хто не рухається вперед, то неодмінно скочується назад. Він не має відпочинку. Хто не докладає зусиль щоб дістатися через тісні ворота й не пильнує певно й мужньо бігти вузькою дорогою, не остерігається гріха, світу і його звабливих принад, той незабаром знову попаде в диявольські тенета, як про це говорить апостол Петро: “Але з ними трапляється за правдивим прислів’ям: “пес повертається до своєї блювотини” і “помита свиня йде валятися в багно” (2 Пет. 2, 22). Це означає, що байдужа людина, яка не стоїть на сторожі чистоти та святості свого життя, знову попадає у свої старі гріхи, віддається наново в руки диявола, стає рабом своїх тілесних пожадливостей і принад світу.

Ми бачимо на ілюстрації, що Святий Дух не знаходиться більше в серці такої людини, бо як Він може перебувати там разом із нечистим духом?.. Як може те саме серце водночас бути Божим храмом і оселею диявола? “Ніхто не може двом господарям служити: бо або одного полюбить, а другого буде ненавидіти; або одного триматиметься, а другим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні” (Мф. 6, 24).

Божа благодать у вигляді ангела сумно віддаляється від серця відступника, хоча і з піднесеними руками, даючи таким чином знати, що Спаситель і надалі має ще милосердя до нещасного грішника і наче ще раз бажає опам’ятати його Своїм ніжним проханням: “О коли б ти ще тепер пізнав, що служить для твого спокою… Отцівська правиця твого Бога і його ласкаве серце ще доступні для тебе. Опам’ятайся і повернися до Небесного Отця, а Він і цього разу помилує тебе

та простить тобі”.

Однак людина не прислуховується більше до Божого голосу. Вона безсоромно дивиться на цей світ. Явні й таємні гріхи не викликають більше огиди в її житті. Вона не бачить безодні, у яку летить. Вона не бридиться паскудних бестій, що заволоділи її серцем, бо віра її стала мертвою. Зоря Христового світла сумно догорає в її серці, бо диявол цілком засліпив її…

Знай, дорогий читачу, що так діється з тобою, якщо ти пізнав у своєму житті радість прощення гріхів, але згодом не остерігався гріха й таким чином знову попав в обійми диявола. Цей останній стан є гірший від попереднього, бо гріх і диявол вільніше забезпечили собі місце у твоєму серці та з подвійною лютістю шаліють тепер у тобі. Ти став тепер їхнім невільником (Див. Мф. 12, 43-45).

Тому остерігаймося повернення до старих гріхів і пороків. Якщо ми вже пізнали у своєму житті Божу благодать, відреклися від гріха й диявола, перемогли у своєму серці гордість, зажерливість, нечистоту, заздрість, обжерство, п’янство, гнів і лінивство, то будьмо назавжди ворогами цих страшних бестій гріха, представлених на цьому малюнку, і не допускаймо ніколи їх до нашого серця. Противмося їм, ухиляймося від них, бо вони повсякчасно будуть намагатись звести нас і зайняти колишнє місце в нашому серці.

Дорогий читачу, гріх і диявол намагаються занапастити твою безсмертну душу. Пам’ятай, якщо ти знову пустиш їх до свого серця, то останні речі будуть для тебе гіршими за перші. Довірся Господу, Який є в стані допомогти тобі та вчинити тебе переможцем над твоїми запеклими ворогами. А коли б навіть ти і впав у нерівній боротьбі, негайно встань до нової битви. Ніколи не йди на компроміс із дияволом і не єднайся з гріхом. Повсякчас тримайся за правицю твого Небесного Отця, а Він охоче допоможе тобі. Його рука ніколи не є закоротка чи заслабка, щоб утримати тебе. Наш Бог не знає поразки, бо Він є всесильний, Він має таку силу зв’язати озброєного диявола й вирвати тебе з його пащі. Отож, чи ти бажаєш, щоб твоє серце було Божим храмом, чи щоб воно перетворилося на осідок диявола, та щоб у ньому пробував він із його страшними потворами? Твоє серце може бути або храмом живого Бога, або місцем перебування сатани… Це від тебе залежить!

Мій Боже і мій Отче, Ти створив мене, Ти дав мені життя. Ісусе Христе, Ти відкупив мене і я є твоє дитя, бо Ти від Бога дарований мені, як досконала мудрість, справедливість, жертва й викуп за мої гріхи. Ти задля мене сидиш праворуч Отця слави й маєш владу визволити мене від гріха, смерті й диявола.

Ти – мій єдиний Посередник і Заступник перед Богом (Див. 1 Тим. 2, 5). Нема ні в кому іншому спасіння, як тільки в Тобі (Див. Діян. 4, 12).

Тільки Ти, Ісусе Христе, приймеш грішників і жодним не погордуєш, хто тільки навернеться до Тебе. Милосердний Боже, я знаю, що Ти хочеш і маєш силу врятувати мене від найбільшого полону й найстрашнішого ув’язнення гріха.

Тому благаю Тебе про благодать і милосердя. Ти хочеш і можеш врятувати грішника з найглибшої безодні. Тому зжалься наді мною і вирви мене з неволі гріха і кайданів диявола. Нехай гріх більше не тріумфує наді мною і сатана нехай більше не панує в моєму серці.

Моє серце належить Тобі, о Господи, Ти його придбав Своєю дорогоцінною Кров’ю, тому ніхто інший не сміє пробувати у ньому. Засяй Твоїм світлом, щоб зникла темрява. Зішли Твого Святого Духа, щоб диявол відступив. Дай мені Твою благодать, щоб я назавжди втратив схильність до гріхів і служив тільки Тобі. Боже, звільни мене з диявольських тенет. Амінь.

Не піддайся спокусі,

Бо впадеш у гріх, –

Прикладом в Ісусі

Будь в житті для всіх!

Проти зла борися,

Грішити не смій,

На Христа дивися,

Він – Помічник твій!

Злих людей цурайся,

З ними не ходи

І не зустрічайся,

Щоб не мав біди!

Уникай облуди,

А в чеснотах стій!

Будь з Христом усюди,

Він – Помічник твій!

Тим, хто тут воює

Вірою з гріхом,

Бог вінця дарує

І життя з Христом.

Назад до ЗМІСТУ