Підготовка до Святого Причастя

Основою підготовки до таїнства Причастя є покаяння. Усвідомлення своєї гріховності допомагає нам побачити особисті немочі і збуджує бажання стати кращими через єднання з Христом в Його пречистих тайнах. Налаштовують душу на покаянний лад молитва і піст.

Приготування до Святого Причастя (за церковною практикою воно називається говіння) продовжується декілька днів і стосується як тілесного, так і духовного життя людини. Тілу належить стримання, тобто тілесна чистота, утримання від супружніх стосунків і обмеження в їжі (піст). В дні посту виключається алкоголь, тютюн та їжа тваринного походження – м’ясо, молоко, яйця та, при строгому пості - риба. Хліб, овочі, фрукти вживаються в помірній кількості. Схиігумен Парфеній пише: «Великим постом церковним уставом назначено велике говіння – ціла седмиця (тиждень): з трішки меншою строгістю слід готуватись і в інші три багатоденних пости. Говіння в інші дні року можна обмежити одним днем, тобто напередодні дотримати строгий піст – їжу вживати навіть без олії. Після 12-ї ночі вже не їдять і не п’ють, тому що до таїнства належить приступати натщесерце. Виключення складають тільки маленькі діти (їх також потрібно поступово привчати утримуватись від їжі) та важкохворі (з благословіння священика).

Розум не повинен розсіюватись житейськими дрібницями та розважатися. В дні говіння належить відвідувати богослужіння в храмі, якщо дозволяють обставини, більш належно виконувати домашнє молитовне правило: хто читає зазвичай не всі ранкові та вечірні молитви, нехай читає всі повністю. Напередодні Причастя треба бути на вечірньому богослужінні і прочитати вдома, крім звичайних вечірніх молитов, «Правило до Св. Причастя». Треба прикласти максимум зусиль, щоб вникнути серцем в кожне слово молитви, шкодуючи про гріхи, схиляючись з подякою перед величчю милосердя Божого. Дуже важливо перед причастям Святих Тайн Христових пробачити всіх своїх кривдників. У стані злоби чи ворожості на будь-кого причащатися не можна в жодному випадку.

Читається обов’язково «Послідування до святого Причастя», і хто бажає - акафіст Ісусу Христу або акафіст Пресвятій Богородиці. Вранці читаються ранкові молитви і молитви до святого Причастя. Перед Причастям необхідна Сповідь – ввечері або вранці, перед Літургією (діти від моменту хрещення до семирічного віку причащаються без Сповіді).

Ні в якому разі не можна розглядати вичитування канонів перед Причастям як магічний «квиток», який дасть право приступити до таїнства. При підготовці до прийняття Святих Таїн головну увагу треба звернути на внутрішнє налаштування, зовнішні форми  підготовки допомагають цьому і тільки тоді мають значення, коли виявляють готовність серця. Св. Іоан Кронштадський ось як пише про це: Якщо серце правдиво стоїть в утробі твоїй, милістю Божою, якщо готове зустріти Жениха, то і слава Богу, хоча б і не встиг ти вичитати усіх молитов. Царство Боже не в словах, а в силі (1 Кор. 4:20). Добре діло – послух у всьому Матері-Церкві, але з розсудливістю, і, коли можливо, той, хто може вмістити тривалу молитву – нехай вмістить. Але не всі вміщають слово це (Мф. 19:11). Якщо ж довготривала молитва несумісна з полум’яністю духу, краще сотворити коротку, але палку молитву. Згадай, що одне слово митаря, яке промовив він палким серцем, виправдало його. Бог дивиться не на кількість слів, а на прихильність серця. Найголовніше – жива віра і теплота розкаяння у гріхах.

Питання про частоту причащання – індивідуальне. Благодатне життя в Церкві не можна вкласти в якусь схему. Вирішення  питання про частоту Причастя та об’єм підготовки до нього лежить на совісті причасника і залежить від духовних потреб та особистого устрою душі, її ревності та любові до Господа, її сили та жаги до покаяння. За благословінням слід звернутись до священика, духівника. Священик, як особа, що має більший духовний досвід, допоможе вирішити, як часто причащатися, як довго постити і яке молитовне правило виконувати перед цим. Різні священики по різному благословляють в залежності від стану здоров’я, віку, степені церковності і молитовного досвіду причасника.

Діти воцерковлених батьків зазвичай причащаються з моменту хрещення (на думку досвідчених духівників: чим частіше – тим краще), а сповідатись починають з семирічного віку - за вченням Церкви душа людини починає свідомо розрізняти добро і зло приблизно в семирічному віці. Тим, хто вперше приходить до таїнств Сповіді та Причастя в зрілому віці, можна рекомендувати зосередити увагу на підготовці до Сповіді цілого попереднього життя, яку ще називають генеральною Сповіддю.

Назад до ЗМІСТУ